Івана Купала, Купала - традиційне східнослов'янське свято 20-22 червня в час літнього сонцестояння: увечері, вночі і в самий день Купала. Символізує народження літнього сонця - Купала і тим самим завершує панування весняного сонця – Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі - найвищій небесній точці, тому дні найдовші, а ночі - найкоротші. Рослинний і тваринний світ отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди.
           Головні атрибути свята - Купало та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби - Купайлиця. Обов'язково розкладається велике вогнище, яке має велику магічну силу. Через купальське вогнище стрибають усі, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення.У вечір цього дня дівчата гадають на судженого - кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок - це символ щастя та одруження.
          Існує повір'я, що зібрані в ніч на Івана Купала чи вранці з «іванівською» росою лікарські рослини мають особливу, надзвичайну силу.
Існує легенда, що в день на Івана Купала можна зцілитися росою. Але для цього треба встати раніше і пройтися босоніж по траві.